Британські довгошерсті кішки: характер і зміст

18

Шанувальники британських довгошерстих кішок в один голос відзначають спокійний і аристократичний характер цих кішок, який доповнюється шовковистою шерстю, пухнастим коміром і «штанцями». Догляд за довгою шерстю не доставляє багато клопоту їх господарям, інакше ці кішки не були б настільки цінними екземплярами серед любителів і заводчиків.

Британська короткошерста кішка – це ідеальна кішка для будинку, у неї спокійний норов, і м’який характер. Такі особливості дають їм перевагу перед кішками інших порід, і по праву вважаються прикрасою життя будь-якої людини.

В незалежності від того, якого кольору виходять довгошерсті британські кошенята: блакитні, лілові, таббі або кошенята британські золоті, з них завжди виростають чудові, красиві і граціозні з тваринами.

Догляд за полудлиной шерстю хайлендеров зовсім не так складний, як може здатися на перший погляд, тому що у них відсутня густий підшерсток як у персів. Принаймні, за стандартами породи його не повинно бути.

Крім того, заводчики ведуть систематичну роботу над тим, щоб шерсть у хайлендеров була не довгою, а полудлиной і щільною, і не прилягала до тіла кішки. Піт таким ознаками і відрізняються хайлендеры від своїх прабатьків – перських кішок. Крім того, у довгошерстих британських кішок часто немає колтунов, як у персів, і їх не потрібно так часто вичісувати.

Як ви могли вже самі переконатися, хайлендеры – справжній скарб для їх господарів, хоча вони й не можуть похвалитися гарною легендою домашньої кішки, стала символом древнього шотландського клану, або згадуванням в казках.